Реалізація та розвиток транзитного потенціалу України

Безсумнівно, Україна має вигідне географічне положення, через її територію проходять основні транзитні потоки між Європою та Азією, а незамерзаючі чорноморські порти, і розгалужена мережа залізних і автомобільних доріг створюють всі необхідні передумови подальшого розвитку цього нашої переваги.

     Транзит складає до 40% у структурі зовнішньоекономічних вантажопотоків, що прямують через кордони України. Це обумовлено, перш за все:

– Розвитком міжнародних транспортних коридорів (МТК);

– Наявними в Україні потужностями з переробки транзитних вантажів у морських торговельних портах;

– Наявність власної ГТС (газотранспортної системи) забезпечує транзит вуглеводневої сировини з Російської Федерації в європейські країни і Туреччину;

– Відродженням авіаційної галузі.

     Але на ряду з цим, потенціал країни з транзиту не використовується навіть на чверть, згідно статистики, вантажопотік між Європою та Російською Федерацією через Білорусь перевищує вантажопотік, що йде через Україну в 5 і більше разів, а корупція в чорноморських портах і на кордонах зводить «ні »наша перевага як країни – транзитера. Крім того, ситуація ще ускладнюється через жалюгідний стан доріг, навіть основних транзитних артерій, а розвиток морського та річкового флотів державою зовсім не підтримується.

     Непоправної шкоди транзитному грузопотоку завдав світова фінансово-економічна криза, з 2008 по 2013 роки даний вид перевезень скоротився більше ніж у три рази.

      За цей період відбулося зменшення обсягів на перевезення вантажів по Україні залізничним транспортом на 59%. Це пов’язано з переорієнтування перевезень на автомобільний транспорт, який виріс в 7,9 рази, а його частка в структурі транзитних вантажопотоків виросла більше ніж у десять разів. При цьому обсяги перевезень, які здійснюються морським транспортом, зросли з 4,9 до 6,7 у загальних обсягах транзитних перевезень вантажів. У період з 2005 по 2008 рр.. відбувалося збільшення обсягів транзитних вантажів, які перевозилися річковим транспортом (в 7,4 рази), яке в подальшому повністю було втрачено під впливом фінансово-економічної кризи.
Українська логістика очима міжнародних експертів

    У 2012 році наша країна зайняла -66 місце (з 155 країн) в «Рейтингу логістичної ефективності» (LPI) Світового банку. Крім того, наша країна потрапила в групу з 10 країн, які продемонстрували найбільше поліпшення показників за останні два роки. Нагадаю, в 2010 ми були на 102 місці. А ось вже в 2014р. Україна поліпшила свої показники і опинилася на 61-й позиції. Також про поліпшення транзитного ринку України говорить «Індекс логістичної ефективності».

                    ДОВІДКА

Дослідження Світового Банку «Індекс логістичної ефективності» проводиться кожні 2 роки,

починаючи з 2007 р., методом анкетування транспортерів та експрес-перевізників по всьому світу.

Оцінюються шість критеріїв: ефективності митного та прикордонного оформлення; якості торгової та транспортної інфраструктури; простоти організації міжнародних перевезень за конкурентоспроможними цінами; якості і компетентності логістичних послуг; можливості відстеження проходження вантажів; своєчасності поставок.

Чим вище показник індексу країни, тим більш розвиненою є її логістична система.

Згідно з дослідженнями, найбільш розвиненою в логістичному плані країною світу, визнана Німеччина. Підсумкове значення її індексу склало 4,12 бала, а найбільш гірші результати виявилися у Сомалі -1,77 бала. Динаміка національного індексу ефективності логістики показує, що логістична система України прогресує, в поточному році він склав 2,98 бала.

      Не дивлячись на такий позитив в оцінці нашого транзитного ринку зарубіжними експертами і, безсумнівно, позитивною динамікою зростання логістичної ефективності, ця галузь перебуває не в кращому стані.

  І в основному через великі витрати на перевалку вантажів і надмірного регламентування діяльності транспортних держструктур. Серед головних недоліків величезна корупція на кордоні, завзята боротьба з якою дозволить вирішити половину всіх проблем, що виникають у експортерів. Якщо держава вирішить усі ці проблеми, то ми зможемо по максимуму використовувати наші по істині колосальні транзитні переваги.