Заявка на швидкий розрахунок вартості перевезення
Заповніть форму, і наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом

Бердянський порт знову хочуть продати

15.06.2016

Ми знаємо Бердянськ як курортне місто біля Азовського моря. Але коли курортний сезон закінчується, єдиним «годувальником» міста є Бердянський морський торговельний порт БМТП. На сьогоднішній день для БМТП виникла суттєва проблемма у вигляді можливої ​​приватизації.

Задумав побудувати Бердянський морський торговельний порт в далекому 1830 році, ще Микола I. Це був найвигідніший шлях для переправи зерна з Таврійської та Катеринославської губерній за кордон. Порт не планувалося великим і залізничний рух, трохи пізніше, планувалося одноколійним. Але за часів громадянської війни порт став стратегічно важливим об'єктом, тому що саме тут проводилася перевалка і зберігання боєприпасів для військових сил Півдня Росії під керівництвом генерала Антона Денікіна.

У радянські часи поняття «неперспективно» стосувалося не тільки до сільських населених пунктів, а й до портів. Це поняття відносили також і до БМТП. Приміром розташований зовсім поряд Маріупольський (Жданівський) порт був спроектований в п'ять разів могутніше ніж Бердянський і забезпечувався хорошою інфраструктурою. Таким чином, до 2014 року про двоколійній залізниці до Бердянська не подбали не тільки царі, а й ніхто з радянських генсеків.

Після анексії Криму в 2014 році Кримські порти стали недоступними, а Маріуполь опинився за близькості зони військового конфлікту. Економічна дестабілізація 2014 року негативно відбилася і на так проблемному Маріупольському порту, вантажообіг якого знизився на 35%.

Всі ці події змусили більшість вантажоодержувачів і вантажовідправників звернути увагу на Бердянський порт. І з 2014 року Бердянський порт почав ставити рекорди. У 2015 році Бердянський порт здобув перемогу в таких номінаціях: «Золота тонна» - за рекордні показники вантажообігу, «Темпи зростання--2015» - зростання вантажообігу на 43,3%, «Абсолютний ріст--2015» - за зростання вантажообігу на 1 297, 6 тис. тонн в порівнянні з попереднім роком. Результати вражають ще й тим, що проектна потужність БМТП - 2,5 млн тн, а переробив він в минулому році - 4,29 млн тн вантажів.

Проблеми Бердянського порту починаються далеко за його межами. Вагони БМТП довго стоять на вузлових станціях. І це в той час, коли «Укрзалізниця» не завантажена. У Запоріжжі вже покривається іржею шлях магістралі Харків-Сімферополь. Вагони простоюють через одноколійка, а не електрифіковану ділянку Федорівка-Великий-Токмак-Бердянськ значно здорожує перевезення. Є і суто «морські» проблеми. Глибина Азовського моря не дозволяє більшості судам підходити до причалів, де глибина становить 8 метрів, потрібно відривати і підтримувати в робочому стані судноплавний канал. Найбільша частина прибутку іде до держбюджету і в міській.

І в цей час запускається процес приватизації. При Януковичі підприємство вже намагалися підготувати до приватизації під певного власника. Скоротили на 50% зарплати, порт працював 3-4 дні на тиждень, закрита поліклініка, продана база відпочинку на Бердянській косі. Після того як «непотоплювані» підприємства «Азовкабель», «Азмол» були таким же способом приватизовані, вони просто зникли, а величезна кількість працівників виявилося на вулиці.

В Україні немає нормального законодавства, яке могло б регулювати правила приватизації і використання таких підприємств, захищаючи їх від подальшої «паювання» саме цим і користуються багато недобросовісних бізнесменів, вони знаходять в Україні клондайк, який приносить величезні прибутки. Приватизуючи підприємства, вони просто прибирають конкурентів.