Високі перспективи. Очікування і реальність

Великі плани будують наші політики на майбутню перспективу транзиту вантажів через територію України. Міністерство інфраструктури планує створити цілий «транспортний хаб» (з англ. Hab – маточина колеса, центр. В загальному сенсі центр чогось, вузол).

Міністерство інфраструктури впевнене, що Україна в найближчому майбутньому може стати «хабом» для транзиту товарів з країн Перської затоки, Китаю і Азії в країни Балтії та Скандинавії, компенсуючи таким чином розрив економічних і торговельних зв’язків з РФ.

Але як показує практика цей проект може чекати та-ж доля, що і так широко розрекламований «Шовковий шлях» в обхід Росії щодо Транскаспійського транспортному коридору. Перший відправлений цим шляхом поїзд показав наскільки цей шлях є економічно невигідним. Майже всі обіцянки політиків пов’язані з новим маршрутом не витримали умов реальності.

Київ проводить переговори з міжнародними великими компаніями з метою привернути інвесторів для модернізації морських портів, залізничного та річкового транспорту. Як заяви міністр інфраструктури Омелян, порт Дубай розглядає перспективу вкладень в розвиток Одеського морського порту, а так само і Китайська судноплавна компанія яка має п’ять спеціалізованих морських флотів.

Логістика в портах України не відповідає сучасним вимогам і нормам. Практично 90% мають застарілу інфраструктуру. Hutchison Port Holdings – найбільший з існуючих оператор, який обробляє 13% всіх контейнерних перевезень у світі, з цією компанією Україна почала обговорювати майбутній розвиток і перспективи українських морських портів. Міністерство запевняє, що інвестори з Азії Європи та США зацікавлені у розвитку портової інфраструктури України.

З географічної точки зору – ідея виправдана, але її реалізація ще не означає що доступ кчерноморскій акваторії буде економічно виправданим.

Створення логістичного вузла потребують багато коштів. Потрібно вкласти мільярди євро в переоснащення, створення вантажного флоту, повну реконструкцію дорожнього сполучення. І це не просто ремонт. Потрібно міняти законодавство. І Україні потрібно робити не крок, а величезний стрибок, щоб вийти з того стану, в якому вона застигла ось уже понад 20 років.

На сьогоднішній день, поки на Сході країни тривають бойові дії, Україні буде вкрай складно знайти інвесторів, які будуть готові зробити ризикований внесок в настільки неблагополучний для нашої країни час. Зацікавленість інвесторів про яку говорить київ, ще не означає їх готовність вкладати свої кошти. Понад рік тому політики запевняли в готовності інвесторів зробити вкладення в портову інфраструктуру понад мільярд доларів, проте на сьогоднішній не було вкладено жодної копійки.

І крім усього іншого на даний момент існує багато альтернативних маршрутів, які цілком влаштовують перевізників. З регіону Перської затоки вантажі можна доставляти до Азербайджану, а потім до Грузії по залізниці. З портів Батумі і Поті в порти Болгарії та Румунії і далі до країн Європи.