Реформи транспортної інфраструктури України. Частина 1

«Повітряні замки» транспортних реформ – так можна назвати звіт Кабміну про виконану роботу в секторі транспортних і інфраструктурних реформ України. Наші чиновники дуже люблять «звітувати» про нібито виконану роботу, і звіт про реформування в даному секторі не виняток. Як запевняє Мініінфрастуктури в більшості сегментах галузі вони свої плани навіть перевиконали.

«Ми рухаємося швидко!» – Стверджує Кабмін і додає: «Ми розробили і здійснили концепцію дерегуляції, що дало можливість спростити умови бачення бізнесу в країні». Багато красивих і незрозумілих слів, так в чому ж суть?

Чиновники запевняють, що перший цикл реформування залізничного транспорту завершено. Здійснено «корпоратизація» Укрзалізниці, яку влада обіцяла провести останні років десять. В результаті створено нове ПАТ «Укрзалізниця», яке вступило в роботу з 1 грудня 2015 року. Але не все так добре складається, як хотілося, законопроект про формування Національної комісії з регулювання транспортної галузі – так і залишився проектом, хоча основним завданням цієї комисси є формування і контроль тарифів на залізничні перевезення.

Амбітні цілі ставило перед собою уряд і в секторі інфраструктури портів. Так, наприклад, чиновники обіцяли зацікавити приватних інвесторів для привличения їх до розвитку портів, приватизувати державні стивідорні компанії в морських портах. Реалізовано перший етап спрощення процедур оформлення вантажів у морських портах, а саме, виконаний перехід на електронне оформлення, комісійний контроль на борту судна- скасований. Залучено інвестиції в портову галузь. У Миколаївському порту китайська компанія «Нобл Агрі» інвестувала 500 млн гривень в будівництво нового зернового комплексу, а американська компанія «Бунге» – 1,7 млрд. Гривень в зерновий термінал і масло-екстекціонний завод. Але разом з цим уряд так і не запустило кампанію по приватизації стивідорних компаній. Цей законопроект «завис». Також не прийнятий закон «Про внутрішній водний транспорт».