СВІТОВА ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА

Транспортна галузь, не роблячи матеріальної продукції, тим не менш, бере участь у її виробництві та доставці до кінцевого споживача. Транспортна галузь є сполучною ланкою між етапами виробничого циклу. Транспорт здійснює зв’язок не тільки в середині країни. Так, дуже часто етапи одного виробництва знаходяться в різних державах і географічних областях. За типом передачі вмісту транспортних засобів транспорт, як відомо, поділяють на вантажний і пасажирський. Загалом, усі види засобів пересування вантажів і пасажирів можна розділити на три групи: наземний (автомобільний, залізничний, і не так часто поширений останнім часом гужовий), водний (морський, річковий, озерний), повітряний транспорт. Особливим видом транспорту є кошти безперервного транспортування (наприклад, трубопровід, стрічкові транспортери або конвеєри).

Особливе місце транспорту у світовому господарстві визначається загальною довжиною шляхів сполучення (30 мільйонів кілометрів, у тому числі 1,2 млн км – залізничні лінії, 24 млн км – протяжність автомагістралей, 1,5 млн км – трубопровідні з’єднання, 8,5 млн км – авіапуті), кількістю службовців транспортної інфраструктури (близько 100 млн чоловік), рухомим складом (так, всього налічується 500 мільйонів автомобілів, близько 65 тисяч морських і річкових суден, декілька мільйонів вагонів, а також сотні тисяч локомотивів), вагою перевезених вантажів (близько 46 трильйонів тонн на рік), вантажообігом (47000000000000 тонно-кілометрів на рік) і пасажирообігом (18300000000000 пасажиро-кілометрів на рік).
У загальній структурі обороту вантажів лідером є морський транспорт. Так, на його частку припадає 62,1% всіх перевезених вантажів. Наступними і менш значущими за обсягом перевезених вантажів є трубопровідний транспорт (12,8%), залізничний (12%), автомобільний (10,3%) і внутрішній водний транспорт (близько 3%). 79,3% загального пасажирообороту обробляються автомобільним транспортом, 10,2% – залізничним, 10% – авіатранспортом.
Транспортна інфраструктура світу придбала свій сучасний вигляд в кінці двадцятого століття. Є вона неоднорідною, будучи найбільш густий в розвинених державах і найменш густий в тих країнах, які розвиваються. Серед країн з найбільш розвиненим рівнем транспортної системи варто назвати Сполучені Штати Америки, Німеччину, Японію, Францію та Канаду. Ці країни володіють 78% загальної протяжності транспортної світової системи і 85% світового вантажообігу. У країнах, що розвиваються транспортна система відображає загальну систему господарювання. У них транспорт є сполучною ланкою між районами видобутку сировини і місцями його відправки. Таким чином, підкреслюється експортне орієнтування економіки. Щільність транспортної мережі в розвинутих країнах становить шістдесят кілометрів на кожні сто квадратних кілометрів, а в що розвиваються до десяти кілометрів.
У глобальній транспортній системі можна виділити кілька регіональних. Найбільш розвиненою по праву є Северноамеріканская регіональна транспортна система, яка володіє третиною загальної довжини всіх світових шляхів сполучень. Транспортна інфраструктура Європи багато в чому поступається транспортній системі Північної Америки, але перевищує її показники щільності та частоти руху. Інфраструктура транспорту Азії наскільки неоднорідна, що в її складі можна виділити транспортні системи окремих держав: Японії, Китаю, Індії, а також країн Південно-Західної Азії. Той же нюанс стосується і Африки, де існують істотні відмінності між транспортною структурою Північній частині континенту і ПАР. Єдиної регіональної транспортної системою також є інфраструктура країн СНД.