Правила та закон України про перевезення небезпечних вантажів

Постановою №1698 Кабінету Міністрів транспортування небезпечних вантажів автотранспортом або залізничним транспортом здійснюється узгоджено зі службою Укртрансбезпеки. Ця організація відповідає за безпеку всіх видів транспорту в Україні. Перевезення небезпечних вантажів територією України та за її межами виконується відповідно до норм закону країни. Номер чинного документа 1644-III, остання редакція відбулася у 2020 році, наступна редакція запланована на 2022 рік.

Інший закон № 656, який регламентує діяльність із транспортування небезпечних речовин, прийнятий у 2018 році. У ньому розглядається порядок організації транспортно-логістичних заходів, порядок оформлення та отримання свідоцтв, що підтверджують придатність транспортних засобів, компетентність водіїв та супроводжуючих осіб. У документі також зазначено порядок погодження маршруту пересування з органами Національної поліції та правила оформлення маршрутного листа. На території України та за її межами також діє міжнародне зведення правил ДОПНВ (згідно із законом №1511-III про приєднання України до міжнародної угоди).

Поняття небезпечного вантажу

Загальні засади документа №1644-III визначають поняття небезпечного вантажу. У цю категорію входять матеріали та речовини, які при транспортуванні можуть спровокувати вибух, пожежу, пошкодити технічні засоби та завдати шкоди здоров’ю людей. Спричинення збитки, заподіяння шкоди людям, тваринам та навколишньому середовищу пов’язане з певними властивостями матеріалів, товарів та речовин.

Усі потенційно небезпечні продукти класифікуються відповідно до виду небезпеки. Основні види небезпеки – здатність вибухати чи спалахувати, токсичність (здатність отруювати), їдкість (здатність роз’їдати), радіоактивність та окислення. Закон України про перевезення небезпечних вантажів виділяє такі речовини на класи:

• 1 клас. До нього відносять вибухові речовини, здатні за певних умов спровокувати вибух. Вони під впливом зовнішніх чинників відбуваються хімічні реакції, у яких виділяється велика кількість теплової енергії та газоподібних продуктів.
• 2 клас. Газоподібні речовини.
• 3 клас. Рідини, які легко спалахують.
• 4 клас. Речовини, здатні до самозаймання, здатні виділяти гази, які легко спалахують при взаємодії з водою, тверді легкозаймисті продукти.
• 5 клас. Окислюючі продукти, здатні підтримувати горіння, викликати запалення або провокувати займання інших предметів та матеріалів внаслідок окислювально-відновної реакції екзотермічного типу. До цього класу входять органічні пероксиди.
• 6 клас. Токсичні та інфекційні субстанції.
• 7 клас. Радіоактивні речовини, що містять радіоактивні ізотопи.
• 8 клас. Корозійні матеріали та відходи, що спричиняють серйозні пошкодження живої тканини або навколишніх предметів при безпосередньому контакті.
• 9 клас. Інші види небезпечних речовин.

Клас небезпеки присвоюється залежно від характеру та ступеня негативного впливу на навколишнє середовище. Суб’єктами транспортування вантажів підвищеної небезпеки є відправники, одержувачі та виконавці транспортно-логістичних заходів. Перевезення небезпечних вантажів позначено та розглядається в документі як діяльність, пов’язана з доставкою вищевказаних речовин до пункту призначення. Надсилання може здійснюватися від місця виробництва або зберігання.

Особливості перевезення небезпечних вантажів

Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів передбачають виконання відповідного закону України та міжнародних правових актів, що ратифіковані (процес надання правового статусу) Україною. Підприємства, що здійснюють доставку небезпечних речовин, та їх співробітники також повинні виконувати інструкції та нормативи інших актів, що володіють юридичною силою, що визначають порядок підготовки та маркування небезпечних матеріалів, отримання дозвільних документів на транспортування, навчання та професійної перепідготовки водіїв та експедиторів, технічні характеристики транспортного засобу.

Права та обов’язки вантажовідправника та перевізника

Відправник (замовник послуги доставки) має право претендувати на отримання актуальної, достовірної інформації про характер та особливості операції, на доставку до пункту призначення у зазначені у договорі терміни. До обов’язків відправника входить забезпечення захисту та організація охорони небезпечних речовин до передачі їх транспортної компанії. Інші обов’язки відправника:

• Здійснити передачу речовин, що перевозяться у відповідному не пошкодженому в пакуванні з передбаченим законодавством маркуванням.
• Виконати всі необхідні підготовчі заходи, наприклад, забезпечити навчання осіб, які займатимуться доставкою.
• Надати аварійну картку, якщо планується доставка автомобільним транспортом.

Важливе правило перевезення небезпечних вантажів – страхування відповідальності для ситуацій, коли внаслідок транспортних заходів настають негативні наслідки для людей чи довкілля.

Транспортна компанія має право провести перевірку вантажу та відмовитися від транспортування у разі відсутності документів на продукцію або їхньої невідповідності вимогам законодавства. Перевізник має право претендувати на відшкодування збитків, пов’язаних з недостовірною інформацією про перевезену продукцію або несвоєчасне приймання одержувачем у пункті призначення. Обов’язки транспортної компанії:

• Прийняти та доставити за призначенням небезпечну продукцію, якщо відправник подав необхідні документи, а упаковка та маркування вантажу відповідають нормативам закону.
• Використовувати для доставки відповідні види транспортних засобів.
• Погодити маршрут проходження з представниками Національної поліції, якщо транспортування здійснюється автотранспортом.

Вимоги до перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом включають отримання свідоцтв – допусків до проведення транспортно-логістичних заходів. Водій автомобіля не повинен відхилятися від наміченого маршруту та режиму перевезення, погодженого з представниками Національної поліції. Водій зобов’язаний постійно перевіряти та стежити за станом продукції та транспортного засобу, що перевозиться, забезпечити безпеку руху.

Контролюючі органи

До компетенції Міністерства внутрішніх справ належить контроль над організацією навчання водіїв, які транспортують небезпечні вантажі, а також експедиторів та інших співробітників транспортної компанії, які відповідають за безпеку доставки. Співробітники МВС України проводять іспити та видають свідоцтва, що підтверджують повноваження водіїв перевозити небезпечну продукцію. Наявність свідчення означає, що водій пройшов навчання і має спеціальні знання в даній сфері.

Співробітники Національної поліції мають право контролювати безпеку пересування транспортного засобу трасами загального користування. Органи Національної поліції видають дозволи – погодження маршруту пересування транспортного засобу, на якому виконується доставка небезпечних речовин. Перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом здійснюється згідно з умовами, встановленими співробітниками Національної поліції.

Транспортування вантажів автотранспортом: основні правила

Перевезення небезпечного вантажу автомобільним транспортом виконується на спеціальних вантажних автомобілях працівниками (водіями, експедиторами, що супроводжують), які прослухали навчальний курс та здатні організувати транспортно-логістичні заходи на високому рівні безпеки.

Фізичний захист забезпечується у випадках, передбачених законом, залежно від класу небезпеки продукції. Наприклад, фізичний захист потрібен під час транспортування радіоактивних матеріалів. При доставці вантажів, визнаних небезпечними, обов’язковою вимогою є страхування відповідальності відправника, перевізника та одержувача, а також працівників, які беруть участь у транспортно-логістичних заходах.

Законом передбачено обов’язкове страхування – відшкодування шкоди здоров’ю працівників, які беруть участь у транспортуванні, а також страхування їхнього життя. Передбачено страхування у разі виникнення нещасних випадків під час виконання службових обов’язків, а також професійних захворювань, зумовлених виконанням робочих завдань.

Вимоги до транспортних засобів

Перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом виконується на вантажних автомобілях, які відповідають нормам безпеки та охорони праці, а також вимогам збереження стабільної екологічної ситуації. У деяких випадках, передбачених законом, на транспортний засіб оформляється свідоцтво, що підтверджує можливість перевезення небезпечної продукції. Також наноситься спеціальне маркування на кузов автомобіля.

Оформлення документів

Правила перевезення небезпечних вантажів автотранспортом передбачають необхідність оформлення дозвільних документів. Компанія-перевізник отримує транспортну ліцензію, що дозволяє вести комерційну діяльність у сфері вантажоперевезень. Транспортну ліцензію видає служба під назвою “Укртрансбезпека”, яка контролює безпеку на транспорті. Послуги з виконання внутрішніх та міжнародних вантажних перевезень небезпечних речовин підлягають обов’язковому ліцензуванню. Інші обов’язкові документи:

• Свідоцтво на перевезення небезпечних вантажів, видане навченому водієві, експедитору.
• Свідоцтво на транспортний засіб, що підтверджує його придатність для здійснення транспортних заходів.
• Товарно-транспортна накладна, в якій зображається  повна інформація про продукцію, що перевозиться. ТТН повинна містити відомості про найменування та клас небезпеки товарів, загальну вагу та вид упаковки.
• Маршрутний лист, затверджений співробітниками Національної поліції.
• Договір страхування відповідальності для аварійних ситуацій з настанням негативних наслідків для людей та навколишнього середовища.
• Свідоцтво про завантаження, яке видається особою, яка відповідає за вантажні роботи. Документ підтверджує факт переміщення вантажу у контейнер або вантажний автомобіль.

Документи видаються відповідними компетентними органами – структурними підрозділами МВС, Національною поліцією, Укртрансбезпекою.

Транспортування вантажів, визнаних небезпечними, залізничним транспортом: особливості та основні правила

Правила перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом України включають перелік матеріалів та речовин, що допускаються до транспортування залізничним транспортом. Наприклад, до цієї категорії потрапляють речовини 1 класу небезпеки.

Оформлення документів

Відправник представляє на станції відправлення накладну на товар із зазначенням найменування, ваги, виду упаковки, класу небезпеки, номера аварійної картки. Аварійна картка обов’язково супроводжує небезпечні вантажі будь-якого класу і є керівництвом для запобігання або оперативного усунення негативних наслідків несанкціонованого порушення цілісності упаковки, висипання або розливання небезпечних речовин.

Під час оформлення документів працівники компетентних органів дотримуються спеціальних вимог. Наприклад, слово «СТАБІЛІЗОВАНИЙ» у найменуванні речовини друкується великими літерами. Транспортування здійснюється у супроводі спеціалістів, відповідальних за безпеку. Для провідників поїзда проводять інструктаж, у ході якого співробітників інформують про небезпечні властивості вантажу, заходи організації безпеки та способи надання першої допомоги постраждалим внаслідок аварійної ситуації.

За потреби супроводжуючі особи забезпечуються спецодягом та засобами спецзахисту, аптечкою з набором медикаментів, необхідних для надання медичної допомоги. Особи супроводження забезпечуються інструментами, необхідними засобами дегазації та пожежогасіння. Перевезення небезпечних вантажів здійснюється у спеціальній тарі та упаковці, призначеній для цих цілей. У правилах та інструкціях зазначено вимоги до транспортувальної тари.

Що таке ДОПНВ та інші міжнародні нормативи

Правила перевезення небезпечних вантажів у межах України прописані у відповідних державних законах. Однак при організації доставки враховують нормативи та вимоги, зазначені у ДОПНВ – Україна підписала європейську угоду та всі підприємства-перевізники зобов’язані виконувати передбачені ним правила. ДОПНВ – це міжнародна угода, яка регламентує порядок транспортування небезпечних речовин міжнародними маршрутами.

Угода підписана країнами-учасницями з ініціативи ООН. У документі дається визначення та класифікація небезпечних речовин залежно від шкоди, яку може завдати вантажу при розгерметизації упаковки, внаслідок несподіваного розсипання або розлиття. Подібні ситуації можливі через різні причини. Найпоширеніші з них – недбале поводження, неякісна упаковка та аварія.

Правила ДОПНВ включають перелік супровідних документів, які необхідно оформити перед відправкою вантажу. У ДОПНВ прописані технічні вимоги, що пред’являються до вантажних автомобілів та обладнання для проведення вантажно-розвантажувальних робіт, до маркування та параметрів місткостей, що використовуються для пакування небезпечної продукції. Чому потрібно виконувати вимоги ДОПНВ:

• Це міжнародна угода, яка має правовий статус у межах 48 держав, у тому числі в Україні.
• Недотримання правил ДОПНВ унеможливлює доставку небезпечних вантажів за межами України, переводить вантажоперевезення в статус незаконної операції.
• Підвищення ступеня безпеки для водія, інших людей та екологічної обстановки.

Водій, який здійснює міжнародні рейси, доставляючи небезпечні вантажі, повинен мати при собі свідоцтво ДОПНВ. У свідоцтві вказано класи речовин, які водій має право перевозити. Перелік речовин визначається відповідно до особливостей навчання водія. Щоб оформити та отримати допуск-дозвіл до транспортування всіх різновидів небезпечних речовин, необхідно пройти курс навчання, що включає відомості про порядок поводження з кожним із них.

Свідоцтва ДОПНВ також оформлюються на експедиторів, які супроводжують небезпечні вантажі та відповідальні за їх доставку до пункту призначення. Свідоцтво оформляється українською та іноземною мовами (англійською, німецькою, французькою). Особливі вимоги пред’являються до маршруту. З маршрутного листа необхідно виключити густонаселені місцевості, позначити у ньому місця безпечних зупинок у дорозі. Виконуючи транспортування речовин, визнаних небезпечними, водій повинен дотримуватись допустимих показників швидкості руху.

Основні правила ДОПНВ

Доставка вантажів, визнаних небезпечними, виконується у випадках, якщо вони дозволені до транспортування згідно з нормативами та вимогами ДОПНВ. Усі працівники, які беруть участь у транспортно-логістичних операціях, при виконанні поставленого перед ними завдання повинні забезпечити безпечні умови для оточуючих та екологічної обстановки. У разі виникнення аварійної ситуації вжити заходів для зменшення негативного впливу та наслідків аварії.

Водій у разі вимушеної зупинки або ДТП зобов’язаний повідомити співробітників поліції про вид вантажу, що перевозиться, клас небезпеки та можливі наслідки розгерметизації упаковки, розсипання або розлиття речовин. У разі ДТП необхідно вжити заходів, зазначених у постанові №1306 (ПДР) Кабінету міністрів та в міжнародній угоді ДОПНВ.

Інші документи, що регламентують

Міжнародна угода ADR – документ, аналогічний ДОПНВ, регламентує порядок перевезення небезпечних вантажів автотранспортом. Для правомірної організації доставки небезпечної продукції залізничним транспортом діє міжнародна угода RID, водним транспортом – IMDG, авіатранспортом – ICAO-TI.

Наприклад, нові правила перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом обумовлені терористичними проявами, що почастішали. Так до правил і вимог RID внесено розпорядження, спрямовані на зниження загрози розкрадання та зловживання небезпечною продукцією. Наприклад, нові розпорядження передбачають виділення спеціальних, відокремлених зон для вагонів з небезпечним вантажем у терміналах тимчасового зберігання, у вагонних депо, на майданчиках тимчасової стоянки. Зони повинні охоронятися та добре освітлюватися.